одеревілий
одереві́лий
-а, -е, рідко.
Дієприкм. акт. мин. ч. до одеревіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одеревілий — одереві́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- одеревілий — ОДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до одереві́ти. Одеревіла від болю, від образи, що накотилася так несподівано, дівчина й не ворухнеться (з переказу); * У порівн. І ми всі хвилинку стояли, мов одеревілі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- одеревілий — ОДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до одереві́ти. *У порівн. І ми всі хвилинку стояли, мов одеревілі (Фр., І, 1955, 267). Словник української мови в 11 томах