одеревілий
ОДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. акт. до одереві́ти.
Одеревіла від болю, від образи, що накотилася так несподівано, дівчина й не ворухнеться (з переказу);
* У порівн. І ми всі хвилинку стояли, мов одеревілі (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одеревілий — одереві́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- одеревілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до одеревіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одеревілий — ОДЕРЕВІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до одереві́ти. *У порівн. І ми всі хвилинку стояли, мов одеревілі (Фр., І, 1955, 267). Словник української мови в 11 томах