один-однісінький
оди́н-однісінький
одного-однісінького, ч.
Зовсім один, самотній, одинак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- один-однісінький — оди́н-одні́сінький числівник Орфографічний словник української мови
- один-однісінький — див. одинокий Словник синонімів Вусика
- один-однісінький — БЕЗРІ́ДНИЙ (який не має родичів); БЕЗСІМЕ́ЙНИЙ, БЕЗРОДИ́ННИЙ (який не завів родини); САМО́ТНІЙ (САМІ́ТНИ́Й), ОДИНО́КИЙ (який не завів родини або живе без родини); САМ, ОДИ́Н, САМ-ОДИ́Н підсил. розм., САМ-САМІ́СІНЬКИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови