однина

однина́

-и, ж.

Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однина — однина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. однина — [одниена] -ни, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. однина — ОДНИНА́, и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет. Числівник “півтора” вимагає від іменника чоловічого роду форми родового відмінка однини: півтора мільйона (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. однина — Однина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. однина — ОДНИНА́, и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет. Словник української мови в 11 томах