однина
ОДНИНА́, и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однина — однина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- однина — [одниена] -ни, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
- однина — -и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- однина — ОДНИНА́, и, ж. Граматична форма числа, співвідносна з множиною, яка вживається тоді, коли мова йде про один предмет. Числівник “півтора” вимагає від іменника чоловічого роду форми родового відмінка однини: півтора мільйона (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- однина — Однина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)