одновірний
однові́рний
-а, -е.
Який дотримується тієї самої віри, релігії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одновірний — однові́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- одновірний — ОДНОВІ́РНИЙ, а, е. Який дотримується тієї самої віри, релігії; єдиновірний. Софта зітхнув. У зітханні тому почувся ревний жаль за могутнім колись краєм, уболівання над занепадом одновірного народу (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- одновірний — ОДНОВІ́РНИЙ, а, е. Який дотримується тієї самої віри, релігії. Софта зітхнув. У зітханні тому почувся ревний жаль за могутнім колись краєм, уболівання над занепадом одновірного народу (Коцюб., І, 1955, 293). Словник української мови в 11 томах
- одновірний — Одновірний, -а, -е Единовѣрный. К. Краш. 21. Словник української мови Грінченка