однокореневий
однокорене́вий
-а, -е.
1》 Який має один корінь.
2》 Який має спільний корінь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- однокореневий — ОДНОКОРЕНЕВИЙ – СПІЛЬНОКОРЕНЕВИЙ Однокореневий, лінгв. Який має один корінь: однокореневе слово. Спільнокореневий, лінгв. Який має корінь, спільний з коренем інших слів: спільнокореневі слова. Літературне слововживання
- однокореневий — ОДНОКОРЕНЕ́ВИЙ. Словник української мови у 20 томах