однокореневий

однокорене́вий

-а, -е.

1》 Який має один корінь.

2》 Який має спільний корінь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однокореневий — ОДНОКОРЕНЕВИЙ – СПІЛЬНОКОРЕНЕВИЙ Однокореневий, лінгв. Який має один корінь: однокореневе слово. Спільнокореневий, лінгв. Який має корінь, спільний з коренем інших слів: спільнокореневі слова. Літературне слововживання
  2. однокореневий — ОДНОКОРЕНЕ́ВИЙ. Словник української мови у 20 томах