однокоритники

однокори́тники

-ів, мн.

1》 мисл. Мисливські собаки, які з щенячого віку виховані і вирощені разом.

2》 перен., ірон. Той, хто разом з іншими підгодовується з одного й того ж джерела постачання за холуйську службу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me