однокоритники
однокори́тники
-ів, мн.
1》 мисл. Мисливські собаки, які з щенячого віку виховані і вирощені разом.
2》 перен., ірон. Той, хто разом з іншими підгодовується з одного й того ж джерела постачання за холуйську службу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me