одноосібництво
одноосі́бництво
-а, с., розм.
1》 Заняття власним, одноосібним господарством.
2》 перен., розм. Нехтування принципами колективізму; прагнення відмежуватися від колективу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одноосібництво — одноосі́бництво іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- одноосібництво — ОДНООСІ́БНИЦТВО, а, с., розм., іст. Заняття власним, одноосібним господарством. – Оксень? Як же, пам'ятаю! Я й справді з ним колись волам панським хвости крутив, що ж це він так довго свого одноосібництва держиться? (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
- одноосібництво — ОДНООСІ́БНИЦТВО, а, с., розм. 1. Заняття власним, одноосібним господарством. — Оксень? Як же, пам’ятаю! Я й справді з ним колись волам панським хвости крутив, що ж це він так довго свого одноосібництва держиться? (Цюпа, Назустріч.., 1958, 436). 2. перен. Словник української мови в 11 томах