1. Великий тлумачний словник сучасної мови

однополчани

однополча́ни

-чан, мн. (одн. однополчанин, -а, ч.; рідко однополчанка, -и, ж.).

Ті, які служать або служили в одному полку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. однополчани — ОДНОПОЛЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. однополча́нин, а, ч.; рідко однополча́нка, и, ж.). Ті, які служать або служили в одному і тому самому полку. Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту поруч з Хаєцьким та іншими однополчанами (О. Словник української мови у 20 томах
  2. однополчани — ОДНОПОЛЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. однополча́нин, а, ч.; рідко однополча́нка, и, ж.). Ті, які служать або служили в одному полку. Маковей, набивши патронами ріжки, лежав біля самої бровки асфальту поруч з Хаєцьким та іншими однополчанами (Гончар, III, 1959... Словник української мови в 11 томах