одубіння

одубі́ння

-я, с., розм.

Стан за знач. одубіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одубіння — одубі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. одубіння — ОДУБІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. одубі́ти. В тім стані одубіння можна було зробити з нею, що хто хотів (І. Франко); Твердого, смертного одубіння трупа не було (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. одубіння — ОДУБІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. одубі́ти. В тім стані одубіння можна було зробити з нею, що хто хотів (Фр., V, 1951, 421); Твердого, смертного одубіння трупа не було (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 130). Словник української мови в 11 томах