1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ожирілий

ожирі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до ожиріти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ожирілий — ожирі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ожирілий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. ожирілий — ОЖИРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ожирі́ти. Ожирілий від панських подачок .. адвокат Залуцький, якого пан Луць найняв витягати Крука з в'язниці, .. був незадоволений поведінкою свого клієнта (П. Козланюк); // у знач. прикм. – Оце так язик, оце язик!... Словник української мови у 20 томах
  4. ожирілий — ОЖИРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ожирі́ти. Ожирілий від панських подачок.. адвокат Залуцький, якого пан Луць найняв витягати Крука з в’язниці, .. був незадоволений поведінкою свого клієнта (Козл., Ю. Крук, 1957, 435); // У знач. прикм. Словник української мови в 11 томах