1. Великий тлумачний словник сучасної мови

озирати

озира́ти

-аю, -аєш, недок., озирнути, -ну, -неш, док., перех.

Те саме, що оглядати 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озирати — озира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. озирати — див. ОГЛЯДАТИ|СЯ|. Словник синонімів Караванського
  3. озирати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
  4. озирати — ОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Те саме, що огляда́ти 1, 2. Зінько озирав громаду і лічив (Б. Грінченко); От пішов я Город озирати. Там ніч, як день (Т. Шевченко); Пріська підвела голову й озирнула хату (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. озирати — ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ) (робити огляд чого-небудь, знайомитися з чимось), РОЗГЛЯДА́ТИ, ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ДИВИ́ТИСЯ, ОЗИРА́ТИ (ОБЗИРАТИ рідше). — Док. Словник синонімів української мови
  6. озирати — Обзира́ти і звич. озира́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. озирати — ОЗИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОЗИРНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Те саме, що огляда́ти 1, 2. Зінько озирав громаду і лічив (Гр., II, 1963, 357); От пішов я Город озирати. Там ніч, як день (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. озирати — Озира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. озирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Осматривать, осмотрѣть, обозрѣть, оглянуть. От пішов я город озирати. Шевч. Озирнуть воєнну силу. Котл. Ен. VI. 15. Озирне ясную зброю. К. Досв. 129. Словник української мови Грінченка