оглядати
огляда́ти
-аю, -аєш, недок., оглянути, -ну, -неш і розм. огледіти, рідко оглядіти, -джу, -диш, док., перех.
1》 Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися.
2》 Послідовно розглядати з метою обстеження, ознайомлення з чимось, виявлення чого-небудь і т. ін.
3》 Визначати стан здоров'я, характер захворювання і т. ін. кого-небудь; обстежувати.
4》 перен. Розглядати, оцінювати що-небудь у сукупності під певним кутом (у статті, промові і т. ін.).
5》 тільки недок., діал. Бачити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оглядати — огляда́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- оглядати — Обдивлятися, о|б|зирати, водити <�кружляти, перебігати, шукати> очима, нишпорити оком; (що) роззиратися <�розглядатися> по чому; (хворих) ОБСТЕЖУВАТИ; (пройдений шлях) розглядати. Словник синонімів Караванського
- оглядати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
- оглядати — ОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГЛЯ́НУТИ, ну, неш і розм. ОГЛЕ́ДІТИ, рідко ОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. кого, що. Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (І. Словник української мови у 20 томах
- оглядати — огляда́ти роздивлятися, розглядати (ср, ст): Зачекай хвильку, я тільки швиденько огляну нову колекцію (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- оглядати — ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з'ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
- оглядати — Огляда́ти, -да́ю, -да́єш; огля́нути, -ля́ну; -ля́неш; огля́нь, -ля́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оглядати — ОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГЛЯ́НУТИ, ну, неш і розм. ОГЛЕ́ДІТИ, рідко ОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., перех. 1. Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (Фр. Словник української мови в 11 томах