оглядати

Обдивлятися, о|б|зирати, водити <�кружляти, перебігати, шукати> очима, нишпорити оком; (що) роззиратися <�розглядатися> по чому; (хворих) ОБСТЕЖУВАТИ; (пройдений шлях) розглядати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

оглядати — огляда́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
оглядати — див. дивитися Словник синонімів Вусика
оглядати — -аю, -аєш, недок., оглянути, -ну, -неш і розм. огледіти, рідко оглядіти, -джу, -диш, док., перех. 1》 Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
оглядати — ОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГЛЯ́НУТИ, ну, неш і розм. ОГЛЕ́ДІТИ, рідко ОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док. 1. кого, що. Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (І. Словник української мови у 20 томах
оглядати — огляда́ти роздивлятися, розглядати (ср, ст): Зачекай хвильку, я тільки швиденько огляну нову колекцію (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
оглядати — ОБСТЕ́ЖУВАТИ (ретельно ознайомлюватися з ким-, чим-небудь з метою перевірки, виявлення чогось, з'ясування стану, особливостей), ОБСЛІ́ДУВАТИ, ДОСЛІ́ДЖУВАТИ, ОГЛЯДА́ТИ (ОБГЛЯДА́ТИ), ОБДИВЛЯ́ТИСЯ, ПРОГЛЯДА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови
оглядати — Огляда́ти, -да́ю, -да́єш; огля́нути, -ля́ну; -ля́неш; огля́нь, -ля́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
оглядати — ОГЛЯДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОГЛЯ́НУТИ, ну, неш і розм. ОГЛЕ́ДІТИ, рідко ОГЛЯ́ДІТИ, джу, диш, док., перех. 1. Уважно розглядати кого-, що-небудь з усіх боків; обдивлятися. Євгеній пильно оглядав чоловіка, що, кланяючися, наближався до нього (Фр. Словник української мови в 11 томах