1. Великий тлумачний словник сучасної мови

означальний

означа́льний

-а, -е, лінгв.

Прикм. до означення 2).

Означальне підрядне речення — підрядне речення, що розкриває зміст вираженого займенником означення головного речення або виступає як розгорнуте означення до члена головного речення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. означальний — означа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. означальний — [означал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. означальний — ОЗНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до означення (у 2 знач.). Означальний характер дієприкметника виявлений у ньому значно виразніше, ніж дієслівні ознаки (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. означальний — ОЗНАЧА́ЛЬНИЙ грам. (який стосується означення, вживається як означення), АТРИБУТИ́ВНИЙ. Прикметник є тією частиною мови, в якій означальна властивість виявляється найяскравіше (з наукової літератури); Атрибутивна функція прикметника. Словник синонімів української мови
  5. означальний — Означа́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. означальний — ОЗНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, грам. Прикм. до озна́чення 2. Означальний характер дієприкметника виявлений у ньому значно виразніше, ніж дієслівні ознаки (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 329). Словник української мови в 11 томах