1. Великий тлумачний словник сучасної мови

озорений

озо́рений

рідко озоряний, -а, -е, поет.

Дієприкм. пас. мин. ч. до озорити.

|| озорено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озорений — озо́рений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. озорений — див. світлий Словник синонімів Вусика
  3. озорений — ОЗО́РЕНИЙ, рідко ОЗО́РЯНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. до озори́ти; // у знач. прикм. Він [день] обіцяв їм [березам] подарунки, Як тільки сон його не зборе: Листві – незнані візерунки, Корі – озорені узори (А. Словник української мови у 20 томах
  4. озорений — ОЗО́РЕНИЙ, рідко ОЗО́РЯНИЙ, а, е, поет. Дієпр. пас. мин. ч. до озори́ти. Піднісшись вгорі на граніті, Спрямовував Ленін свій зір На далі московські, відкриті З озорених Ленінських гір (Бажан, Роки, 1957, 262)... Словник української мови в 11 томах