околеція
околе́ція
-ї, ж., заст.
Прилегла місцевість, сусідні будівлі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- околеція — Околеція, -ції ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка