околеція
Околеція, -ції
ж. Сосѣднія части села, окрестность. Згоріла хата і коло неї уся околеція — усі хати. Рк. Левиц.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- околеція — -ї, ж., заст. Прилегла місцевість, сусідні будівлі. Великий тлумачний словник сучасної мови