1. Словник української мови Грінченка

околичка

Околиця, -ці

ж.

1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73.

2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377.

3) Огороженное поле. Любеч.

4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. ум. око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. околичка — око́личка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. околичка — -и, ж. Зменш. до околиця II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. околичка — ОКО́ЛИЧКА, и, ж. Зменш. до око́лиця². Македон зняв картуз – витер околичку зсередини червоною в білий горошок хусткою і повчально покивав пальцем (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  4. околичка — ОКО́ЛИЧКА, и, ж. Зменш. до око́лиця². Македон зняв картуз — витер околичку зсередини червоною в білий горошок хусткою і повчально покивав пальцем (Рибак, Що сталося.., 1947, 52). Словник української мови в 11 томах