окреслення

Значення в інших словниках

1. окреслення — окре́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. окреслення — ОКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. окре́слити і окре́слитися. Майстерність композиції, чіткість окреслення образів сприяють гранично яскравому виявленню ідеї (з наук. літ.). 2. Обриси, контури, форма чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
3. окреслення — КО́НТУР (лінія, що окреслює форму предмета; графічне окреслення предмета); О́БРИС, КОНФІГУРА́ЦІЯ, ОКРЕ́СЛЕННЯ, ПРО́ФІЛЬ, А́БРИС книжн.; ПРО́РИС (контурна різьблена лінія); СИЛУЕ́Т (контурне зображення когось, чогось). Словник синонімів української мови
4. окреслення — ОКРЕ́СЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. окре́слити. Майстерність композиції, чіткість окреслення образів сприяють гранично яскравому виявленню ідеї (Рад. літ-во, 4, 1967, 60). 2. Обриси, контури, форма чого-небудь. Словник української мови в 11 томах