он-он
он-о́н
он-он-он, част. вказ., розм.
Підсил. до он 1) (указує на більш віддалений предмет).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- он-он — ОН-О́Н, ОН-ОН-О́Н, част. вказ., розм. Підсил. до он 1 (уживається при вказуванні на більш віддалений предмет). [2-га дівчина:] Дівчата, бачите он-он під гіркою манячать дві тополі?! (С. Васильченко); Але так по-справжньому і не бачив її [весни]. Словник української мови у 20 томах
- он-он — ОН-О́Н, ОН-ОН-О́Н, част. вказ., розм. Підсил. до он 1 (уживається при вказуванні на більш віддалений предмет). [2-га дівчина:] Дівчата, бачите он-он під гіркою манячать дві тополі?! (Вас., III, 1960, 11); Але так по-справжньому і не бачив її [весни]. Словник української мови в 11 томах