он-он
ОН-О́Н, ОН-ОН-О́Н, част. вказ., розм.
Підсил. до он 1 (уживається при вказуванні на більш віддалений предмет).
[2-га дівчина:] Дівчата, бачите он-он під гіркою манячать дві тополі?! (С. Васильченко);
Але так по-справжньому і не бачив її [весни]. Поки він дивиться в одне місце, а Настечка вже тиче пальцем в інше: – Он-он – пішла! (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- он-он — он-он-он, част. вказ., розм. Підсил. до он 1) (указує на більш віддалений предмет). Великий тлумачний словник сучасної мови
- он-он — ОН-О́Н, ОН-ОН-О́Н, част. вказ., розм. Підсил. до он 1 (уживається при вказуванні на більш віддалений предмет). [2-га дівчина:] Дівчата, бачите он-он під гіркою манячать дві тополі?! (Вас., III, 1960, 11); Але так по-справжньому і не бачив її [весни]. Словник української мови в 11 томах