1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оперативник

операти́вник

-а, ч.

Співробітник органів міліції, що займається оперативно-пошуковою діяльністю із попередження і розкриття злочинів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперативник — ОПЕРАТИ́ВНИК, а, ч., розм. Те саме, що оперуповнова́жений; оперативний працівник. На порозі стало кілька військових, а за ними двоє цивільних, очевидно, слідчих, військові ж – то були: начальник тюрми .. і пара оперативників з тюремної комендатури (І. Словник української мови у 20 томах