оперуповноважений

оперуповнова́жений

-ого, ч., заст., розм.

Оперативний працівник органів міліції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперуповноважений — ОПЕРУПОВНОВА́ЖЕНИЙ, а, е. Співробітник міліції, служби безпеки тощо, який займається оперативно-розшуковою роботою; оперативний працівник. Група вийшла на світанку, вели її Хомин та оперуповноважений, при якім .. чухрала здоровенна вівчарка (М. Словник української мови у 20 томах