ополудень

опо́лудень

присл., діал.

Те саме, що опівдні 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополудень — Опо́лудень нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка