ополудень

Опо́лудень

нар. Въ полуденную пору. Бігав я, ганявся зранку. Було вже ополудень, як я зустрів одного з них. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополудень — присл., діал. Те саме, що опівдні 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови