1. Словник української мови Грінченка

ополювати

Ополювати, -люю, -єш

сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополювати — опо́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ополювати — -юю, -юєш, недок., ополоти, ополю, ополеш, док., перех., рідко. Те саме, що обполювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ополювати — ОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОЛО́ТИ, ополю́, опо́леш, док., що, рідко. Те саме, що обпо́лювати. [Тетяна:] А де ж ваша Ольга, чи дома? [Ганна:] На грядках ополює квітки (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. ополювати — ОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОЛО́ТИ, ополю́, опо́леш, док., перех., рідко. Те саме, що обпо́лювати. [Тетяна:] А де ж ваша Ольга, чи дома? [Ганна:] На грядках ополює квітки (Кроп., V, 1959, 128). Словник української мови в 11 томах