1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ополювати

опо́лювати

-юю, -юєш, недок., ополоти, ополю, ополеш, док., перех., рідко.

Те саме, що обполювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополювати — опо́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ополювати — ОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОЛО́ТИ, ополю́, опо́леш, док., що, рідко. Те саме, що обпо́лювати. [Тетяна:] А де ж ваша Ольга, чи дома? [Ганна:] На грядках ополює квітки (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  3. ополювати — ОПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПОЛО́ТИ, ополю́, опо́леш, док., перех., рідко. Те саме, що обпо́лювати. [Тетяна:] А де ж ваша Ольга, чи дома? [Ганна:] На грядках ополює квітки (Кроп., V, 1959, 128). Словник української мови в 11 томах
  4. ополювати — Ополювати, -люю, -єш сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527. Словник української мови Грінченка