1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ополячений

ополя́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ополячити.

|| ополячено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополячений — ополя́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ополячений — Спольщений Словник чужослів Павло Штепа
  3. ополячений — ОПОЛЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ополя́чити; // у знач. прикм. Хлопці дізналися про настирливе засилання панством на Москву “ополяченого царевича Димитрія” (Іван Ле); Син ополяченого українського шляхтича, Мазепа дістав виховання, яке звичайно давали дітям польських феодалів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. ополячений — ОПОЛЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ополя́чити. Хлопці дізналися про настирливе засилання панством на Москву "ополяченого царевича Димитрія" (Ле, Хмельницький, І, 1957, 115); Син ополяченого українського шляхтича, Мазепа дістав виховання... Словник української мови в 11 томах