ополячений
ОПОЛЯ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ополя́чити;
// у знач. прикм.
Хлопці дізналися про настирливе засилання панством на Москву “ополяченого царевича Димитрія” (Іван Ле);
Син ополяченого українського шляхтича, Мазепа дістав виховання, яке звичайно давали дітям польських феодалів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ополячений — ополя́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ополячений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ополячити. || ополячено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ополячений — Спольщений Словник чужослів Павло Штепа
- ополячений — ОПОЛЯ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ополя́чити. Хлопці дізналися про настирливе засилання панством на Москву "ополяченого царевича Димитрія" (Ле, Хмельницький, І, 1957, 115); Син ополяченого українського шляхтича, Мазепа дістав виховання... Словник української мови в 11 томах