ополячення
ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ополя́чити і стан за знач. ополя́читися.
Православні книжки – це була велика зброя проти ополячення (О. Іваненко);
Неймовірна панщина поєднувалася з намаганням насильницького окатоличення і ополячення українського народу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ополячення — ополя́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ополячення — -я, с. Дія за знач. ополячити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ополячення — ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ополя́чити і ополя́читися. Православні книжки — це була велика зброя проти ополячення (Ів., Таємниця, 1959, 181). Словник української мови в 11 томах