ополячення

ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ополя́чити і ополя́читися.

Православні книжки — це була велика зброя проти ополячення (Ів., Таємниця, 1959, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополячення — ополя́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. ополячення — -я, с. Дія за знач. ополячити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ополячення — ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ополя́чити і стан за знач. ополя́читися. Православні книжки – це була велика зброя проти ополячення (О. Іваненко); Неймовірна панщина поєднувалася з намаганням насильницького окатоличення і ополячення українського народу (з газ.). Словник української мови у 20 томах