ополячення

ополя́чення

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ополячення — -я, с. Дія за знач. ополячити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ополячення — ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ополя́чити і стан за знач. ополя́читися. Православні книжки – це була велика зброя проти ополячення (О. Іваненко); Неймовірна панщина поєднувалася з намаганням насильницького окатоличення і ополячення українського народу (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. ополячення — ОПОЛЯ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ополя́чити і ополя́читися. Православні книжки — це була велика зброя проти ополячення (Ів., Таємниця, 1959, 181). Словник української мови в 11 томах