опорок
I оп`орокдив. опорки.
II опор`ок-у, ч., діал.
Порок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опорок — опо́рок іменник чоловічого роду старий зношений чобіт діал., частіше вживається у множині опоро́к іменник чоловічого роду порок діал. Орфографічний словник української мови
- опорок — див. дефект Словник чужослів Павло Штепа
- опорок — ОПО́РОК див. опо́рки. ОПОРО́К, у, ч., діал. Порок. Баба Яковиха й каже: – Нічого, правдонько, убожество – не опорок (А. Тесленко). Словник української мови у 20 томах
- опорок — ОПО́РОК див. опо́рки. ОПОРО́К, у, ч., діал. Порок. Баба Яковиха й каже: — Нічого, правдонько, убожество — не опорок (Тесл., З книги життя, 1918, 11). Словник української мови в 11 томах