опрощенець

опроще́нець

-нця, ч.

Той, хто опрощається, опростився.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опрощенець — опроще́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. опрощенець — ОПРОЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто опрощається, опростився. Передо мною став суворий образ старого “опрощенця”, – я згадав, як ми товариством ховали його (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. опрощенець — ОПРОЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто опрощається, опростився. Передо мною став суворий образ старого "опрощенця", — я згадав, як ми товариством ховали його (Л. Укр., III, 1952, 685). Словник української мови в 11 томах