опрощенець
ОПРОЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто опрощається, опростився.
Передо мною став суворий образ старого "опрощенця", — я згадав, як ми товариством ховали його (Л. Укр., III, 1952, 685).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опрощенець — опроще́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- опрощенець — -нця, ч. Той, хто опрощається, опростився. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опрощенець — ОПРОЩЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто опрощається, опростився. Передо мною став суворий образ старого “опрощенця”, – я згадав, як ми товариством ховали його (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах