1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оптика

о́птика

-и, ж.

1》 Розділ фізики, що вивчає світло, його властивості та закони.

2》 Прилади, інструменти, виготовлені з урахуванням законів відбивання і заломлення світла. Освітлювальна оптика.

3》 Магазини або відділи, де продаються окуляри, фотооб'єктиви, біноклі, телескопи та ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оптика — о́птика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. оптика — [оптиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. оптика — О́ПТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає світло, його властивості та закони. Якщо скористатися із строгих законів оптики, то треба сказати, що не давати тіні при бічному освітленні може лише предмет... Словник української мови у 20 томах
  4. оптика — о́птика (від грец. οπτική – наука про зір) 1. Розділ фізики, в якому вивчається виникнення й поширення світлового проміння та взаємодіяння його з речовиною. 2. Збірна назва оптичних приладів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. оптика — Наука про світло та його взаємодію з матерією. Універсальний словник-енциклопедія
  6. оптика — О́птика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оптика — О́ПТИКА, и, ж. 1. Розділ фізики, що вивчає світло, його властивості та закони. Якщо скористатися із строгих законів оптики, то треба сказати, що не давати тіні при бічному освітленні може лише предмет... Словник української мови в 11 томах