опушений
опу́шений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до опушити.
2》 у знач. прикм.Укритий пухом, волосинками, ворсинками. Опушений пирій. Опушена луска.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опушений — опу́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- опушений — ОПУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до опуши́ти. Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений ввесь інеєм білим (Панас Мирний); Опушені снігом, дрімали розлогі каштани (В. Кучер); * Образно. – А де зараз Наталя?... Словник української мови у 20 томах
- опушений — ОПУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до опуши́ти. Наче зачарований велетень, стояв ліс, опушений ввесь інеєм білим (Мирний, IV, 1955, 305); Опушені снігом, дрімали розлогі каштани (Кучер, Дорога.., 1958, 70); *Образно. — А де зараз Наталя?... Словник української мови в 11 томах