1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ораторський

ора́торський

-а, -е.

Прикм. до оратор.

|| Власт. ораторові, ораторам.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ораторський — ора́торський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ораторський — ОРА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ора́тор. Гості, знаючи ораторську вдачу пана маршалка, мовчали (І. Франко); А кому й байдуже було – чи першим висловитися, чи останнім, тому заважала непевність у своїх ораторських здібностях (О. Донченко); // Власт. Словник української мови у 20 томах
  3. ораторський — Ора́торський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ораторський — ОРА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до ора́тор. Гості, знаючи ораторську вдачу пана маршалка, мовчали (Фр., II, 1950, 369); В. І. Ленін досконало володів складним мистецтвом комуністичної пропаганди і агітації.. Словник української мови в 11 томах