ординатор
ордина́тор
-а, ч.
1》 Лікар, який підвищує свою кваліфікацію в ординатурі.
2》 Лікар лікувальної установи, який працює під керівництвом завідуючого відділенням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ординатор — ордина́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ординатор — див. ЛІКАР. Словник синонімів Караванського
- ординатор — Лікар-керівник Словник чужослів Павло Штепа
- ординатор — ОРДИНА́ТОР, а, ч. 1. Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах. Губернаторське подружжя супроводив палатний ординатор (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
- ординатор — ордина́тор (від лат. ordinator – упорядник) лікар, який підвищує свою кваліфікацію в ординатурі. Словник іншомовних слів Мельничука
- ординатор — Ордина́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ординатор — ОРДИНА́ТОР, а, ч. Лікар, який безпосередньо провадить лікувально-профілактичну роботу в медичних закладах. Медичний інститут він закінчив, коли минуло йому тридцять. Ординатором став усього два роки тому (Шовк., Людина.. Словник української мови в 11 томах