оселець
осе́лець
-льця, ч., діал.
Поселенець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оселець — осе́лець іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- оселець — ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець. Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: – Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- оселець — ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець. Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: — Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Хотк., Довбуш, 1965, 42). Словник української мови в 11 томах