1. Словник української мови в 11 томах

оселець

ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець.

Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: — Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Хотк., Довбуш, 1965, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселець — осе́лець іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. оселець — -льця, ч., діал. Поселенець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оселець — ОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Поселенець. Сусіда пана ловчого курського якийсь пан Волошиновський, давній оселець тутешній, розшифровує це просто: – Мабуть, знову вчуємо скоро за опришків (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах