оселення
ОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осели́ти і осели́тися.
Коли виснажувались пасовища.., цілі племена знімалися з місця шукати нових земель для оселення (Іст. середніх віків, 1955, 8).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оселення — осе́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- оселення — -я, с. Дія за знач. оселити і оселитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оселення — ОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осели́ти і осели́тися. Коли виснажувались пасовища.., цілі племена знімалися з місця шукати нових земель для оселення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- оселення — Осе́лення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)