оселення

ОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осели́ти і осели́тися.

Коли виснажувались пасовища.., цілі племена знімалися з місця шукати нових земель для оселення (Іст. середніх віків, 1955, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселення — осе́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оселення — -я, с. Дія за знач. оселити і оселитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оселення — ОСЕ́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. осели́ти і осели́тися. Коли виснажувались пасовища.., цілі племена знімалися з місця шукати нових земель для оселення (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. оселення — Осе́лення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)