оскаженіння

Значення в інших словниках

1. оскаженіння — оскажені́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
2. оскаженіння — див. лють; сказ Словник синонімів Вусика
3. оскаженіння — ОСКАЖЕНІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. оскажені́ти. Кресали всі за чергою. Дедалі все з більшим оскаженінням .. Але вогню не могли здобути (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
4. оскаженіння — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
5. оскаженіння — ОСКАЖЕНІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. оскажені́ти. Словник української мови в 11 томах