ославлюватися
осла́влюватися
-ююся, -юєшся і рідко ославлятися, -яюся, -яєшся, недок., ославитися, -влюся, -вишся; мн. ославляться; док., рідко.
1》 Заживати поганої слави; осоромлюватися, знеславлюватися.
2》 рідко. Заживати доброї слави; прославлюватися.
3》 тільки недок. Пас. до ославлювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ославлюватися — осла́влюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- ославлюватися — ОСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. осла́вляться; док., рідко. 1. Здобувати погану славу; осоромлюватися, знеславлюватися. Вона чула, що вона одна тут тілько ославилася, осоромилася... Словник української мови у 20 томах
- ославлюватися — ОСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. осла́вляться; док., рідко. 1. Заживати поганої слави; осоромлюватися, знеславлюватися. Словник української мови в 11 томах