ославлюватися
ОСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. осла́вляться; док., рідко.
1. Здобувати погану славу; осоромлюватися, знеславлюватися.
Вона чула, що вона одна тут тілько ославилася, осоромилася... І все через кого? Через отого шибеника... (Панас Мирний).
2. рідко. Здобувати добру славу; прославлятися.
3. тільки недок. Пас. до осла́влювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ославлюватися — осла́влюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- ославлюватися — -ююся, -юєшся і рідко ославлятися, -яюся, -яєшся, недок., ославитися, -влюся, -вишся; мн. ославляться; док., рідко. 1》 Заживати поганої слави; осоромлюватися, знеславлюватися. 2》 рідко. Заживати доброї слави; прославлюватися. 3》 тільки недок. Пас. до ославлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ославлюватися — ОСЛА́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. осла́вляться; док., рідко. 1. Заживати поганої слави; осоромлюватися, знеславлюватися. Словник української мови в 11 томах