1. Великий тлумачний словник сучасної мови

осліплювати

ослі́плювати

-юю, -юєш і рідко осліпляти, -яю, -яєш, недок., осліпити, -ліплю, -ліпиш; мн. осліплять; док., перех.

1》 Робити сліпим, позбавляти зору.

|| Тимчасово відбирати здатність бачити що-небудь (про світло, сяйво, блиск чого-небудь).

|| перен. До краю захоплювати, зачаровувати.

|| Застилати, заволікати простір перед очима, позбавляючи можливості бачити що-небудь.

2》 перен. Позбавляти почуття реальності, здатності об'єктивно сприймати, правильно оцінювати що-небудь.

|| Уводити в оману; дурити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осліплювати — ослі́плювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. осліплювати — ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. ослі́плять; док. 1. кого. Робити сліпим, позбавляти зору. Словник української мови у 20 томах
  3. осліплювати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), ПРИГОЛО́МШУВАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., РАЗИ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. осліплювати — ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОСЛІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОСЛІПИ́ТИ, ліплю́, лі́пиш; мн. ослі́плять; док., перех. 1. Робити сліпим, позбавляти зору. Словник української мови в 11 томах