1. Великий тлумачний словник сучасної мови

осовілий

осові́лий

-а, -е, розм.

Дієприкм. акт. мин. ч. до осовіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осовілий — осові́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. осовілий — Оспалий, збаранілий Словник чужослів Павло Штепа
  3. осовілий — ОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до осові́ти. 2. у знач. прикм. Сонний, напівсвідомий. Часом Галя цілу ніч продумає так, приливаючи думки гарячими слізьми, і на другий день устане з червоними осовілими очима, з невиспаною головою (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. осовілий — ОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до осові́ти. Часом Галя цілу ніч продумає так, приливаючи думки гарячими слізьми, і на другий день устане з червоними осовілими очима, з невиспаною головою (Мирний, IV, 1955, 75). Словник української мови в 11 томах