1. Великий тлумачний словник сучасної мови

оспалий

оспа́лий

-а, -е, рідко.

1》 Сонливий, сонний.

|| Заспаний, одутлий від сну (про обличчя).

2》 Байдужий до всього; апатичний, в'ялий, млявий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оспалий — оспа́лий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. оспалий — ОСПА́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Сонливий, сонний. Там-то невістка, там-то оспала, якби єї [її] не збудила, то б рано не встала (з народної пісні); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. оспалий — Сонливий; лінивий, нєрадивий, марнолюбний Словник застарілих та маловживаних слів
  4. оспалий — ЗА́СПАНИЙ (який ще не зовсім прокинувся; про обличчя, очі і т. ін. — який має на собі сліди сну), ЗАДРІ́МАНИЙ рідше, РОЗІ́СПАНИЙ підсил. розм.; ОСПА́ЛИЙ рідко (перев. про обличчя). Словник синонімів української мови
  5. оспалий — ОСПА́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Сонливий, сонний. Сніг де-не-де лиш біліє, водиця шемріє-говорить і будить оспалую землю (Дн. Чайка, Тв., 1960, 188); // Заспаний, одутлий від сну (про обличчя). Словник української мови в 11 томах
  6. оспалий — Оспалий, -а, -е 1) Сонливый. 2) Вялый, лѣнивый, безпечный. Там то невістка, там то оспала, як би її не збудила, то б рано не встала. Чуб. V. 757. Словник української мови Грінченка